Інструкція з оцінювання

Інструкція з оцінювання

навчальної діяльності лікарів — інтернів та слухачів

факультету інтернатури та післядипломної освіти ДНМУ

  1. Поточна навчальна діяльність

Оцінювання навчальної діяльності проводиться стандартизовано. Відповідно до структури практичного заняття визначаються основні види діяльності, які оцінюються, насамперед  самостійна робота та поточний тестовий контроль. За кожен з них виставляється окрема оцінка.

Оцінювання самостійної роботи інтернів та слухачів — це оцінка ступеня оволодіння уміннями та навичками. Зміст самостійної роботи залежить від характеру предмета й рівня навчання, тому на кожній кафедрі він визначається окремо.

Кафедра, відповідно до цілей заняття та навчального плану, визначає типові задачи діяльності та умінь, що перевіряються та оцінюються.

Наприклад:

  • визначення основних симптомів та синдромів (на основі опитування та фізикального обстеження), визначення попереднього діагнозу;
  • визначення плану додаткових методів обстеження та оцінювання результатів;
  • проведення диференційного діагнозу та визначення заключного діагнозу;
  • визначення тактики ведення хворого, визначення питань профілактики, реабілітації хворого;
  • діагностика та лікування невідкладних станів згідно з темою заняття.

На кафедрах гігієнічного профілю оцінюється вміння працювати з приладом і (або) володіння спеціальними методиками досліджень. Для максимальної формалізації кожне таке завдання передбачає поетапне виконання операцій. У вигляді послідовних кроків варто представити й методику оцінки компонентів об’єкта дослідження.

Виконання типових задач діяльності та умінь, що перевіряються, оцінюється балами «1», «0,5» та «0» (виконано, виконано не повністю, не виконано).

Оцінки виставляються на основі суми балів, отриманих курсантами та інтернами при оцінюванні  ступеню оволодіння практичними навичками.

Результат оволодіння практичними уміннями визначається в оцінках 5 — «відмінно», 4 — «добре», 3 — «задовільно», 2 — «незадовільно».

Критерії оцінки:

  • 5 балів — «відмінно»;
  • 5 — 4,0 балів — «добре»;
  • 3,5 — 3,0 бала — «задовільно»;
  • 5 бала і менш — «незадовільно».

Поточний тестовий контроль здійснюється за допомогою індивідуальних наборів тестів формату А, що перевіряють досягнення  конкретних цілей заняття.

Оцінка за роботу з тестовими завданнями виставляється згідно зі шкалою:

  • При наявності до 10 % помилкових тестів — «5»,
  • 11 -25 % помилкових тестів — «4»,
  • 26-40 % помилкових тестів — «3»,
  • більше 40 % помилкових тестів — «2»

 

  1. Організація та проведення іспитів

Іспити проводяться у два етапи. На першому етапі здійснюється тестування за допомогою наборів тестів, що охоплюють кінцеві цілі предмета. Всі, хто навчається, отримують тести с однаковим набором операцій Час для проведення  першого етапу іспиту визначається виходячи з того , що на рішення одного завдання відводиться 1 хвилина.

Оцінювання першого етапу іспитів проводиться за наступними критеріями:

  • При наявності до 10 % помилкових тестів — «5»
  • 11 -25 % помилкових тестів — «4»
  • 26-40 % помилкових тестів — «З»
  • більше 40 % помилкових тестів — «2»

Другий етап перевіряє ступень оволодіння практичними уміннями. Перелік практичних навичок, які оцінюються, визначаються кінцевими цілями дисципліни.

В разі отримання незадовільної оцінки на одному з етапів, оцінка іспиту – незадовільно.

При позитивній оцінці на обох етапах загальна оцінка з іспиту являє собою співвідношення 1/3 оцінки другого етапу й 2/3 — першого етапу. Для розрахунку загальної оцінки необхідно оцінку з тестового контролю подвоїти, додати до неї оцінку за практичну частину й розділити на 3.